Головна · Статті · FAQ · Поклики · Контакти · Архів 24.10.2017
Пошук



Останні новини
Карпатська обсерваторія ім. Товариша Хрущова
Василь Палійчук ― богатир радянської літератури
Сакральне серце Чорної Гори
Операція «ліс або життя»
Семінар-табір «Волонтерство в ПЗФ»

Останні статті
Карпатська обсерваторія ім. Товариша Хрущова
Василь Палійчук ― богатир радянської літератури
Сакральне серце Чорної Гори
Операція «ліс або життя»
#І чьо там на Попí?
Гість
логін

пароль



Відновити пароль
Експортне табу підштовхне переробку деревини
Експортне табу підштовхне переробку деревини: чи відмовляться українці від полегшеного варіанта «лісового» бізнесу. Читати
Піп Іван Чорногірський: бригада стала до праці
Як повідомляє Голова Туристичного товариства "Карпатські стежки" Василь Фіцак, з 23-26 вересня цього року планувалось відновлення маркування маршрутів на Чорногірському хребті, проте погода стала на заваді, тож активісти товариства долучились до бригади будівельників, що проводять роботи на обсерваторії. Цього року бригада розчищає периметр, де проходив кам'яний паркан, та планує його відновити. Було розчищено від уламкового матеріалу коридор, зібрано сміття, почалось розчищення від завалів та каміння приміщення старої котельні. В ході робіт було облаштовано і кімнати, де планується створити високогірний пост рятівників. Детальніше
Розширення заповідних територій: дискусія триває
Ліс рубати не головне розвивати туризм
Головний лобіст лісогубів і за сумісництвом начальник області Олег Гончарук нарешті визначився з пріоритетом розвитку регіону: туризм чи лісорозробки. Як пише УНН, Івано-Франківська ОДА потурбувала Кабмін з проханням внести законопроект про зміну Закону про мораторій 2000 р. про скасування заборони рубок вище 1100 м над рівнем моря. В цьому ж законі було встановлено 10-ти річний мораторій на суцільні ("головного користування") рубки на крутих (тобто від 21 до 35 градусів) схилах.

Згаданий мораторій закінчився ще у 2011 р., але тим не менше, ентузіазму підприємцям це не додало: на крутих схилах складно працювати, бо там немає доріг. Згаданими у законі трелювальними установками, які нібито закупили деякі лісові підприємства, навіть і не пахне. Зовсім інша справа - затягнути трелювальник на якусь мальовничу полонину, розрити її вздовж і впоперек, забрати все цінне і накивати п'ятами. Таким шрамом недавно була позначена полонина Гавор, що неподалік с. Максимець Надвірнянського району. Дорога-шрам привела до зрубу, який знаходився на висоті 1275 м. Це не перший раз і не останній. Навіть незважаючи на вступ мораторію в силу, лісові бригади норму про 1100 м неоднократно порушували, і це їм легко сходило з рук. Чому?


Висоту над рівнем моря дуже легко поміряти пристроєм GPS, який є практично у всіх сучасних смартфонах. Однак лісники, якщо їм невигідно заміряти висоту, ніколи не навчаться ним користуватися. А якщо навчаться, то завжди знайдеться продажний адвокат, який напише позов про відсутність сертифікації для роботи в українських лісах.

Чомусь наш очільник області в даному Законі непокоїться у контексті вузьких бізнес-інтересів лісорозробної галузі, якій до листопадового мораторію на заборону експорту кругляка треба потроїти заготівлю. Природоохоронні норми згаданого закону, наприклад, про доведення відсотка заповідних території в Карпатах до 20% чи відсотка віднесення лісів рекреаційного значення до 15%, наше обласне можновладство нітрохи не цікавлять.
Відновлення мурів на Попі-Івані Чорногірському
Тим часом починає набирати обертів цьогорічний етап відновлення обсерваторії на г. Піп-Іван. Після звітної українсько-польської конференції, що мала місце наприкінці червня, традиційно під кінець сезону, польська сторона готова виділити кошти для подальших робіт.
Як стало відомо від організаторів робіт, будівельна бригада повинна розпочати роботи на початку вересня. Планується відновити кам'яні мури, які досі в тій чи іншій мірі оточують периметр обсерваторії. Взимку вітер намітає на вершині чимало снігу, мури повинні цьому протидіяти. Також у планах ректора Прикарпатського університету було встановлення на мурах сонячних батарей для забезпечення майбутньої установи електропостачанням. Організатори запрошують прийняти участь волонтерів, робота яких буде матеріально компенсована. Якщо у вас є такі наміри, прошу писати в коментарях або мені на електронну скриньку losth [ вухо ] ukr . net
Стан душі Прикарпатського лісового господарства
Детально перечитав інтерв'ю з керівником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства паном Олексієм Голубчаком. Вважаючи в цілому даний матеріал про роботу Управління окозамилюванням і униканням відповідальності, дозволю собі прокоментувати окремі висловлювання пана начальника. Читати далі
Що коїться із ВНПП?
Увагу привернула стаття про протидію місцевої влади та адміністрації Верховинського національного природного парку. В зв'язку з рядом неточностей, хочу додати свій коментар з правової точки зору.

Коментар від редакції:
Варто почати вже з самої назви статті. Апріорі вона вводить читачів в оману, оскільки ліквідувати нацпарк може лише орган, який його створив, тобто Президент. Жодні лісники, представники Держлісагенства чи голови адміністрацій на це повноважень не мають. По-друге, станом на 28.07.15 р. справу ВНПП проти ДФІ виграв, чим підтвердив існування справедливості у судовій сфері нашої держави. По-третє, варто згадати про внесені зміни до Закону України "Про природно-заповідний фонд" та наказ Мінекоприроди, якими заборонено суцільні, поступові, санітарні та рубки головного користування в заповідних зонах НПП. Тобто, законодавець явним чином підтримує об'єкти ПЗФ, і місцева влада жодним чином змінити це не може.

Стосовно "вічного" заступника начальника облуправління ЛМГ Романа Олійника, то його протест проти розширення територій ПЗФ зрозуміти можна. Справа в тому, що лісгоспи області давно вже є госпрозрахунковими суб'єктами, іншими словами - підприємствами для заробляння грошей в інтересах держави. Зменшення лісових площ під вирубки - це збій у їх фінансовому плануванні. Скорочення площ лісозаготівлі - це урізання доходів як для бюджетів окремих лісгоспів, так і місцевого бюджету загалом. У кишеню теж на всіх рівнях капне суттєво менше. А тут ще й мораторій на експорт кругляка не за горами. За невиконання фінансових планів у нашій державі за існуючих умов керівництво галузі та представника Президента в області Гончарука по голівоньці ніхто не погладить. Фінансово держава галузь не підтримує, тому лісівники реалізуючи ліс, самі собі заробляють на зарплати та саджанці.

Тому про жодну змову проти ПЗФ мова не йде. Лише холодний бізнес-розрахунок в умовах війни, фінансової чи справжньої. За даних обставин, здавалось, немає місця дотаційним об'єктам типу Верховинського нацпарку. Адже соціальну потребу в збереженні довкілля радянське покоління на чолі з Олійником і Гончаруком, виховане на екстенсивному методі господарювання, зрозуміти вже не здатне.
Не дамо жучку пожерти наші заповідні зруби!
Ще не встигло чорнило висхнути в наказі проти санітарних рубок в заповідниках, як поволеньки повилазили на світ Божий його противники - під егідою боротьби проти жучка. Пишуть нам працівники Карпатського біосферного заповідника, напевно, одного з найбільш корумпованих об'єктів ПЗФ в Україні, де під видом санрубок люди заробляли непогані статки. Звичайно, проблема всихання деревостанів існує, але часто-густо говорять про мертве, а рубають під шумок діловий ліс. Читати далі
Розширення територій національних парків в Карпатах
У рамках проекту Франкфуртського зоологічного товариства "Збереження карпатських пралісів" та українського товариства охорони птахів Міністерство екології та природних ресурсів України має намір збільшити територію національних природних парків українських Карпат на 105 862,5 га.
До участі у проекті залучено 9 національних природних парків (НПП) Українських Карпат, в зоні яких збереглися праліси.
"У рамках проекту вже провели обстеження територій, в межах яких зростають праліси, ідентифікували цінні ліси, описали їх. Одночасно з ідентифікацією пралісів було проведене обстеження територій на предмет цінної флори і фауни. За отриманими результатами обстежень підготовлено пакет документів щодо доцільності розширення територій зазначених вище НПП: клопотання, наукові обґрунтування, експертні висновки. Мінприроди схвалило ці клопотання та подало для подальшої роботи до Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької облдержадміністрацій та вищезазначених національних природних парків", - повідомив директор департаменту заповідної справи І.Іваненко. Детальніше
Аналіз від редакції:
Фактично проект розпочав найбільш ресурсоємний сегмент роботи - технічно-наукове обґрунтування потреби такого розширення. Далі - справа лягає на плечі ОДА, яка має це узгодити з Державним агентством лісових ресурсів. От тут будуть труднощі, так як лісгоспам запропонують добровільно відмовитись від територій лісозаготівлі. І нехай розширення заповідних територій буде здійснене без вилучення земель у користувачів (а значною мірою - це держлісгоспи і сільради) - що саме по собі звучить абсурдно - але традиційно це може підняти бурю протестів сільського населення, котрого "нібито" позбавляють землі. Абсурдність полягає у тому, що землі далі знаходитимуться у лісгоспів та сільрад на балансі, але формально будуть в межах господарської зони якогось НПП. Тобто там далі рубатимуть ліс і займатимуться тваринництвом. Чи цього прагнули автори проекту - час покаже.
Справи автодорожні у спогадах Автодору
В дещо архівному, але не менш цікавому матеріалі Івана Крайнього знайдете історію ремонтів дороги до президенської Гути та медведчуківської Мислівки, чому на Прикарпатті такий поганий стан покриття і скільки коштів було потрібно автодору, аби в нас з'явились євродороги. Читати

Світлина в новині: Андрій Сенчина
Мольфар з Черника
Про мольфара вперше почув від працівників заповідника "Ґорґани", коли обговорювали питання облаштованості території інформаційними матеріалами. Тоді я не надав цьому великого значення. В п'ятницю мандрую у верхів'я Черника, дорогою місцевий фірман пропонує підвезти, будучи впевнений, що я до мольфара в гості. За 30 хв мандрівки я встигаю наслухатись різного як про мольфара, так і про особисте життя фірмана. Не про все варто писати, бо невідомо чи то правда. Але тепер мені було зрозуміло, чого тією дорогою так часто сновигають дорогі позашляховики.

З верхів'я Черника (де один з "веселих" лісорубів продемонстрував мені навики по закиданню пляшки з-під горілки у річку), переконавшить для власного заспокоєння, що лісорозробка не в заповіднику, повертаюся в бік полонини Березний. Звідси планую піднятися на г. Березовачку та відвідати бункер полковника УПА Грома. Під самою горою знову бачу вирубку і піднімаюсь для обстеження. Чую неподалік, як заговорило радіо. Думаю: "О, вже на полонині з'явились ґазди. Включили радіо Ера." Але згодом розумію, що це не радіо. Бачу чоловіка на дереві у чорному одязі в каптурі, що сидить на гілці і щось монотонно бубнить. Почувши мене, він перестав проказувати, але виду не подав. Я поспішив відійти подалі, щоб не турбувати його. Невже це і був той самий Мольфар? З етичних міркувань фото загадкового дядька не публікуватиму. Неетично якось.

Вже вдома понишпорив у мережі і пропоную й вам почитати матеріал Івана Крайнього про пана Мольфара.
Сторінка 4 з 12 < 1 2 3 4 5 6 7 > >>
Інтернет-крамничка сучасної української літератури

Запрошуємо до членства


ЗНИЖКИ ВІД:

Острівець

Мандрів 15%

15%

15%

15%
10%

10%

7%

Садиба Арніка 10%

У Пилиповича 15%


Код для вашого сайту
© 2000-2017 karpatia.org.ua
   -     Greenways   ...