Про туристське взуття
Надіслано Yurko на 25/01/2008
Коли брів через криволісся, розвалились вібрами... Йду босий, в руки взяв сокиру... (з бувальщини)

Ну ось, нарешті дісталися ми до взуття – фундаменту туристичного спорядження. Практика просто кишить схожими до епіграфу комічними трафунками, коли халепа ставила руба перспективу продовження мандрівки. А про травматизм та дискомфорт й згадувати не хочеться.

Історія

Факт того, що цивілізація вже не бігає на полювання босоніж, в значній мірі торкнувся туризму. Оцінивши досвід Марко Поло і Г. Сковороди, двох світових воєн та всі відбитки гір на власних ступнях, народний ентузіазм виплекав першу ластівку вітчизняної туристичної обувки — вібрами «Київ». Рифлена підошва, надійна фіксація суглоб і захищена поверхня ластівки давали капітальну фору гумовим чоботам та шерпським тапкам. В ті часи капці непогано знали по всьому Радянському Союзі, їх носило по спадку не одне покоління.
На цьому екземплярі історія вітчизняного вібрамобудування призупинилась, і український ринок в подальшому строчив (і строчить донині) не інакше як армійські замовлення.
У високих горах ініціативу перехоплює російське взуття «ВЦСПС» (всесоюзный центральный совет профсоюзов), в якому збільшений каскад шнурівки щільніше припасовував капець до ступні, а рант дозволяв кріпити однойменні «кішки». Завдяки істинно радянській ціні і надійності (про зручність і вагу говорити не доводиться) нехитра абревіатура ВЦСПС досі на ходу в таборах.
Європа, до слова, зі своїм альпійським досвідом не відставала: були розроблені схожі до «Києва» та ВЦСПС моделі, які навіть зараз можна зустріти на деяких second-hand.
... з того часу пройшло не одне десятиліття, очевидці гімалайських краєвидів, а заодно і надцять раз обморожених кінцівок, стимулювали виробництво якіснішого і теплішого взуття, огляду якого ми сьогодні і присвячуємо вашу увагу.

В чому йти?

Таким, власне, і повинне бути перше оргпитання. Якщо надворі літо, світить сонце, а похід у вашому дозвіллі – рідкісне явище, є всі шанси відбутися простими кросівками чи китайськими кедами. По нескладному рельєфу може навіть й минеться. Якщо не шкода, можна взяти старі зимові черевики-трактори.
Але якщо подорож погрожує затягнутися, нитка маршруту здебільшого умовна і попахує авантюризмом, без спеціалізованого взуття не обійтися: більш ніж сторічний досвід практики тих чи інших технологій оправдає вкладені кошти.
Нинішній вибір якісного взуття справляє враження. «Якісного» — я не мав на увазі «дешевого», ці два слова в даній статті не ходять парами. Три роки тому, аби купити щось толкове на свої 42½, довелося обдзвонити і переміряти весь туристичний Київ. Зараз значно «потепліло»: в кожній більш-менш пристойному туристичному підвалі від капців мерехтить в очах: до кольору – до вибору, розміри для обох статей — від 36 до 46. Так щó ж взяти на всі випадки життя і не переплачувати? Вносимо ясність:

І. Кросівки (низькі) – 250 грн. (тут і далі – ціна на момент першої публікації). Використовуються на підходах та на нескладному рельєфі. Для багатоденних мандрівок як запасна пара просто життєво необхідні. Легкі (0,8-1,0 кг пара), швидко сохнуть і не займають багато місця.
ІІ. Покращені кросівки (високі) – 400 грн. Це ті самі кросівки, але з масивнішим протектором та піднятим вище кісточки верхом. В такому взутті затишніше на більшості карпатських теренів, і в теплу пору року їх цілком можна брати в якості основної пари. Вага: 1,2 – 1,5 кг (пара). Почали їх виготовляти спортивні виробники на кшталт Columbia чи Salomon.
ІІІ. Черевики – 600 грн. Їх ще називають трекінговими (tracking) або вібрамами (від бренду протектора, про який йтиметься далі). Цей різновид взуття як основну пару вже можна застосовувати у міжсезоння та на будь-якому карпатському бездоріжжі. Їхнім вітчизняним прародичем послужили згадані черевики «Київ». Важать 1,3 – 1,5 кг за пару.
ІV. Посилені черевики — 900 грн. До їх появи у екстремальних зимових сходженнях активно застосовувались вже згадані «ВЦСПС» з вагою 3-4 кг за пару. Відрізняються рядом технологічних нововведень типу прорезиненого ранта, які покликані максимально зберегти комфортний та безпечний режим використання, а заодно й суттєво зменшити вагу. Використання полегшених вставок з кордури та інших синтетичних матеріалів позволило «зрізати» масу до 1,5 – 2 кг і спростити експлуатацію (швидше висихають і стійкіші за шкіру при крайніх позначках температури).

Критерії вибору:

 Першим кроком до придбання хорошого взуття є вибір авторитетного продавця. Бажано, щоб останній був офіційним представником фірми-виробника. Заклад з відмінною репутацією означає: захист від підробок, чим іноді грішать промтоварні ринки; тривале гарантійне обслуговування; комплекс порад-консультацій безпристрасних і кваліфікованих продавців. Раджу йти власне у спеціалізовані туристичні крамниці; товар, що з’являється в спортивних магазинах і супермаркетах, переважно відрізняється вищою ціною і інформативним супроводженням в межах етикетки.
 Наступним кроком є вибір виробника. Увагу варто приділяти досвіду Asolo, Lowa, Raichle (Dachstein), Koflach, La Sportiva, Trezeta, Baak, Merrell, Vasque, Boreal, Meindel, Columbia, Salomon, Campus тощо.
 Матеріалом, з якого виробляють взуття більшість виробників, є шкіра. Вона механічно стійка, «дихає» та стримує проникнення вологи. Буває різного походження та ступеня обробки: зовнішня (Full-Grain, проста, лакована, полірована) внутрішня (виворітка, замша, нубук) тощо. У військових «берців» застосовується, зокрема, свиняча кирза. Черевик може складатися з одного цільного і безшовного куска шкіри (міцніше, сухіше, але дорожче). Нубук, якщо без спеціальної «воскової» обробки, дуже вразливий до пошкоджень: бездоріжжя невмолимо залишає на такому взутті борозни і шрами, а також є гігроскопічним сам по собі. Інша справа – виворітка і замша – механічно стійкіші і воду пропускають гірше; зустрічаються найчастіше. Попри все, товщина і жорсткість шкіри повинні бути достатніми для захисту стопи і збереження взуття у потрібній формі.
 Невід’ємною складовою сучасного туристичного взуття є використання мембранних матеріалів, які не пропускають вологу ззовні, зате виводять зайву зсередини. Провідними брендами у цій царині є американська GoreTex®, німецька SympaTex® та інші розробки. Перша дорожча, ефективніша, однак страждає ефектом забруднення мембранних пор, чого немає у «безпорового», проте гірше дихаючого конкурента. Під час тестового занурення новий екземпляр Dachstein SoftStep Light з мембраною SympaTex® витримав без протікання 12 годин. В процесі експлуатації мембрана втримувала зволоження протягом 1-2 років, після чого практично повністю втратила свої властивості. Росянисті луки, тривалий дощ та снігові походеньки переносяться гірше ніж разове занурення у водойму.
 Важливим критерієм вибору туристичного взуття є питання захищеності голіностопного суглоба. Черевики/кросівки з високим і туго прошнурованим вище кістки верхом запобігають можливому травматизму «ахіллесової п’яти туриста». Недбальство і зайва ощадливість може призвести до серйозних пошкоджень сухожилля, що виливається в тривале лікування.
 Протектор. Щоб відчути, як йому «доводиться», достатньо пробігтися кам’янистим берегом карпатської річки в кедах. Більшість виробників ставить на свої вироби апробовані підошви Vibram®, менш відомі Durasole® або власні розробки. Щоб не нарватися на підробку, слід пам’ятати: у маловідомого виробника практично не зустрічається фірмовий протектор і навпаки: у дорогому взутті практично завжди якісна підошва. Ще з практики: матеріал, з якого виготовляють протектори, є сплавом каучукових та пластмасових матеріалів. Чим більше в підошві пластмаси (така твердіша на дотик і пружніша на згин), тим менш стійка вона на гладких поверхнях, зате витриваліша на зношуваність. На гнучкість підошва повинна бути жорсткою: для цього достатньо зігнути її в руках. Стосовно композиції малюнка протекторів, то її якість залишимо на совісті випробувальних лабораторій виробників.
 Присутність амортизаційних технологій, якими напаковані дорогі кросівки, можна тільки вітати, якщо ціна від цього не страждає. Їхня наявність пружинить крок і вбирає в себе частину удару при ексцесах.
 У високих екземплярах язичок повинен бути пришитий складкою до корпусу, а не тільки знизу. Таким чином взуття краще захищене від проникання води.
 Хороші устілки виготовлені на каучуковій основі з полімерним антибактеріальним покриттям: такі є витривалими до стирання, швидко сохнуть і не адсорбують запахи, на відміну від повстяних чи інших натуральних.
 Шнурівки з огляду на характер мандрівок не повинні бути тонкими, здатними до розтягування чи з гладких нейлонових волокон (такі погано тримають зав’язку).
 Запонки-петельки та гачки для шнурівок на взутті повинні сидіти щільно, не дзвеніти, не обертатись і не згинатись силою руки. Матеріал – ґрунтована сталь. Чим більше запонок, тим кращий потенційний захист від травм. Ніяких отворів-дірочок.
 Протектори сучасних виробів ззовні не прошиваються, а кріпляться на основі високоефективних клеючих матеріалів. Через отвори зовнішньої прошивки проникає волога, а при пошкодженні чи перетиранні прошивної нитки (що не виключено в гірських умовах) виникає загроза втратити підошву. Мало того: зустрічаються різні імітації прошивок, а це вже сигнал про вишукану непорядність виробника.
 Пом’якшуючі подушки. Якщо зверху, спереду і ззаду стопи у взутті захищені краще завдяки товстішому шару шкіри на вигині, то з боків нога більш вразлива. На практиці річ цілком не зайва.

Міркування з приводу процесу придбання:

1.Взуття є критичним елементом спорядження. Найменша незручність чи дискомфорт, мінімальні точки тертя чи перетискання бодай навіть в процесі примірки чи прогулянки містом особливо не дістануть, проте вже 50 км горами доведуть ваші ступні до жахливого стану.
2.Не поспішайте з придбанням, приміряйте кілька пар, погляньте, що пропонують інші магазини. Не знайшовши потрібної пари, не купляйте будь-що аби було. Потратьте на це навіть цілий день. Часто буває, що придбавши першу-ліпшу пару, в сусідній крамниці знаходять те, що треба – ще й дешевше. Ніколи не купляйте більший розмір про запас, особливо, коли у вас проміжний типу «з половиною». В кожного виробника поняття розміру своє, в сенсі, в одного 42 дорівнює 43-ом іншого, не кажучи вже про різноманіття світових розмірних систем (див. лінк).
3.Перша ж примірка повинна викликати враження повної зручності облягання ноги та відчуття пошитого наче по нозі: ступня «лягає» в ложе без особливих зусиль і комфортно себе почуває протягом тривалого часу.
4.Обувши потрібну пару (а не один черевик, як іноді позволяють продавці), в межах дозволеного пройдіться крамницею, поприсідайте, пострибайте, посидіть навприсядки, постійте на пальцях, навіть садьте собі на ноги (а краще — в позу «Лотоса» :). Все це неодмінно допоможе виявити проблемні місця взуття, які в горах перетворять мандрівку в пекло.
5.Взуття не повинно тиснути, пальці не повинні дотикатися до носка (перевірка по великому пальцю); увагу звернути на ширину колодки в носковій частині ступні (при взуванні вузька колодка не відчувається, дискомфорт відчутний лише при тривалому носінні) — пальці не повинні перетискатися та налазити один на один, ступня повинна відчувати себе вільно, але щільно.
6.З іншого боку, занадто багато вільного місця у взутті викликає протилежний ефект: ступня ковзає, і взуття інтенсивно натирає пальці (особливо на спусках), коефіцієнт зчеплення з рельєфом істотно зменшується й імовірність травматизму зростає. Знову ж таки, брати взуття з запасом — «на три шкарпетки» — невдячна практика.
7.Законодавча норма про гарантійний термін повернення невідповідно по розміру чи фасону товару протягом 14 днів в реальності застосовується неохоче і то тільки за умови збереження товарного вигляду та документів. Не покладайтеся на це, краще витратьте зайву годину на примірки. Ви ж наче в гори збирались чи може в суд?
8.Без гарантії безпосередньо продавця (є ще гарантія виробника) з таким товаром краще взагалі не мати справи. Є непоодинокі випадки, коли товар виходив з ладу вже на першому місяці експлуатації, так що брати капці навіть з відомим ім’ям «на віру» не рекомендується. Продавці гарантують якість від 1 до 6 місяців, виробники – іноді рік.
9.Щодо надійності: термін експлуатації якісних моделей становить від 3 до 5 років, в залежності від інтенсивності і географії використання. Згадані вже Dachstein наразі витримали за 3 роки 33 походи різного рівня складності та тривалості загальною довжиною 1200 км. За цей час «злетіла» мембрана, поіржавіли гачки, зник товарний вигляд і кілька раз «умовлявся» клеєм протектор.

Експлуатація

Перед вживанням за призначенням нове взуття, навіть якщо воно, здавалось би, ідеально пасує, бажано розносити за деякий час перед походом, «підігнати» під ногу.
Сушити взуття з натуральних матеріалів, особливо, якщо є мембрана, слід акуратно, тримаючи подалі від відкритого вогню чи систем опалення, вийнявши устілки та набивши зсередини матеріалом, який швидко вбирає вологу.
Існує ряд побутових хімічних речовин, які сприяють консервації, ощадливому використанню і запобіганню проникання вологи у взуття. Такими, зокрема, є вироби фірми NixWax®.
Проблему виникненню водянок і пухирів (не плутати з мозолями), що утворюються внаслідок тривалого натирання певних ділянок шкіри, слід вирішувати ще до походу шляхом придбанням якісного і зручного взуття: неналежно ізольовані шви, напливи тканин, морщення устілок та інші дефекти, які з’являються з часом, є потенційними точками виникнення неприємностей. Хоча не завжди все варто звалювати на взуття. Помічено, що особливо гострою проблема натирання є у людей з підвищеною пітливістю кінцівок (гіпергідроз) через те, що мокрі ступні натираються набагато швидше ніж сухі. Вирішувати проблему можна кількома шляхами: як запобіганням пересування зі спітнілими чи мокрими ногами (шляхом, зокрема, придбання якісних «дихаючих» шкарпеток), так і шляхом звертання до лікаря.
При низьких температурах вологе взуття залишати за межами намету не рекомендується – зранку ними можна буде хіба що грати в кеглі.

Second-hand

Для нашого брата-туриста бажання придбати дешеву якість є з розряду виграти в лотерею. Бо шанси приблизно однакові. Якщо куртка чи брюки після хімічної обробки ще так-сяк «тримають марку», то взуття страждає невідворотно: клей, що тримає підошви, випаровується, а турист з дешевими, але розваленими капцями переможно сходить на вершину. Ну що ж, можете вибирати: кожен місяць дешеве чи три роки дороге, але надійне!

Легкої ходи!

Таблиця співвідношення розмірів взуття: http://www.topliga.ru/help/shoes/

Вперше опубліковано в часописі "Карпати.Туризм.Відпочинок"