Головна · Статті · FAQ · Поклики · Контакти · Архів 21.02.2019
Пошук



Останні новини
Карпатська обсерваторія ім. Товариша Хрущова
Василь Палійчук ― богатир радянської літератури
Сакральне серце Чорної Гори
Операція «ліс або життя»
Семінар-табір «Волонтерство в ПЗФ»

Останні статті
Карпатська обсерваторія ім. Товариша Хрущова
Василь Палійчук ― богатир радянської літератури
Сакральне серце Чорної Гори
Операція «ліс або життя»
#І чьо там на Попí?
Гість
логін

пароль



Відновити пароль
Історія одного потяга
Після дванадцяти років підготовки, багатомісячного листування та оббивання порогів, з ініціативи групи ентузіастів було запроваджено курсування пасажирського потяга Київ – Рахів.

Вже стає доброю традицією, що у нашій державі великі справи починає вершити саме громадськість. В українському розумінні ентузіаст — це людина, котра повірила у свою здатність перебороти бюрократичні лещата системи. І перебороти не коли-небудь, а восени 2013 р., коли державне іго стало нестерпним для більшості громадян. До таких людей належать голова Федерації роботодавців транспорту України Орест Климпуш, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор та громадський діяч Іван Шостак.

Щоб порівняти обсяг зусиль ентузіастів, варто згадати про подібні, здавалось би «безумні», ідеї, втілені в життя силами громади, а саме: створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення Ґрофа у 1996 р. і окремим процесом – відбудова туристського притулку на полонині Плісце (2002-08 рр.), відновлення десятка мисливських будинків на території Осмолодського лісового господарства (2009-2014 рр.), створення природнього заповідника «Ґорґани», встановлення радіопередавальної станції мобільного зв’язку в с. Осмолода та багато інших.

Готуючи матеріал, пригадав про свій десятирічної давнини задум про запровадження у залізничному сполученні системи накопичувальних балів, як це практикується в деяких авіакомпаніях. Проте мій ентузіазм обмежився дописом на форумі «Укрзалізниці». Наївний романтик, що проколесив потягом з десяток тисяч кілометрів, шукав собі економічних вигод у плануванні подальших подорожей. Зараз, запірнувши у десятки документів та перелиставши сотні сторінок листувань на інтернет-форумах, люб’язно наданих згаданою ініціативною групою, я зрозумів, що будь-яка варта ідея — без неустанної, невідступної, часами божевільної багаторічної підтримки – є пшиком. Особливо, коли йдеться про державну машину доєвромайданного періоду.

Сумнозвісні чотири роки, попри позитивні іскри діяльності тодішнього керівництва залізничного транспорту (у вигляді онлайн-придбання квитків, нових швидкісних составів, диференціацію цін залежно від дня тижня та знижки за придбання прямого і зворотнього квитків тощо), на жаль, позначені низкою скасованих пасажирських та приміських поїздів, завдяки яким вже встигло вирости і окріпнути ціле покоління туристів та мандрівників.

На тлі цих скорочень головним чином через нерентабельність, відновлення забутого з 1991 року сполучення Київ-Рахів – це як світло в кінці Укрзалізниці.

Роботи було багато. Збір статистики, аналіз даних, порівняння, співставлення, підготовка графіків руху та маршруту, оптимізація логістики, підготовка економічного обґрунтування, листів, довідок, нарешті – формування пакету документів для звернень до чиновників. Початок був доволі оптимістичний, однак на перших порах кожна блага ідея рано чи пізно стикається з невмолимою бюрократичною машиною. Нею виявилось Міністерство інфраструктури України, яке тяжкою рукою тодішнього міністра Козака В.В. наприкінці січня 2014 р. зарубало в зародку будь-яку надію на втілення задуманого.

Однак ентузіасти не здалися. Після відомих подій заблискав промінчик надії, і черговий лист-звернення ліг на стіл канцелярії міністерства. І знову відмова: цього разу від промайданівського ставленика Бурбака М. Ю. Проте у черговому листі-відмові, який готував один і той же виконавець, з’явились перші ознаки відлиги: чиновники радять — немало-небагато — взяти потяг в оренду, себто нести всі можливі ризики, пов’язані зі невиконанням плану перевезень.

Хлопці все одно не відступили, і черговий лист лягає на стіл Прем’єр-міністра України. Паралельно ведеться робота про прямі переговори з генеральним директором Укрзалізниці Борисом Остап’юком. Вирішальне слово (як і лаври) залишається за останнім, і нарешті – віват! Переговорний процес успішно завершено. Потяг призначено і, судячи з даних онлайн-бронювання сайту uz.gov.ua, квитки на перші рейси вже активно продаються.

Запрошуємо усіх туристів та пасажирів придбавати квитки на дане сполучення, не даймо втратити досягнуте такими тяжкими зусиллями наше громадське надбання!

П.С. Тим часом робота не вщухає: в процесі підготовка матеріалів для запровадження транскордонного потяга до румунського міста Клуж-Напока.

Коментарі
Коментарі відсутні.
Додати коментар
Будь-ласка, зареєструйтесь для внесення коментарів.
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для зареєстрованих користувачів.

Будь-ласка, ввійдіть в систему чи зареєструйтесь.

Оцінка відсутня.
Інтернет-крамничка сучасної української літератури

Запрошуємо до членства


ЗН?ЖК? ВІД:

Острівець

Мандрів 15%

15%

15%

15%
10%

10%

7%

Садиба Арніка 10%

У Пилиповича 15%


Код для вашого сайту
© 2000-2017 karpatia.org.ua
   -     Greenways   ...